Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_10 до управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області (далі управління ПФУ, ПФУ відповідно), Головного управління ПФУ в Харківській області (далі ГУ ПФУ) про визнання незаконним рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним рішення управління ПФУ від 11 липня 2012 року № 43 про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах.

На обґрунтування своїх вимог послався на те, що із загального стажу роботи (більш як 30 років) стаж його роботи газоелектрозварювальником складає 19 років і

6 місяців, у зв'язку із чим він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України від

5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення"

далі − Закон № 1788-ХІІ). Проте управління ПФУ відмовило йому у призначенні такої пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи. Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач просив суд зобов'язати управління ПФУ призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 11 серпня 2011 року.

Суди встановили, що рішенням ГУ ПФУ від 6 червня 2012 року № 196/10-12 підтверджено стаж роботи ОСОБА_10, що дає право на призначення йому пенсії на пільгових умовах. Комісія з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії управління ПФУ своїм рішенням (протокол від 11 липня 2012 року № 43) відмовила в призначенні пенсії ОСОБА_10 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, згідно з наданими документами право на пільгову пенсію ОСОБА_10 матиме при досягненні 56 років.

Куп'янський міськрайонний суд Харківської області постановою від 5 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2013 року, позовні вимоги задовольнив частково: визнав незаконними протокол засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії управління ПФУ від 11 липня 2012 року № 43 та рішення ГУ ПФУ про результати розгляду заяви позивача від 6 червня 2012 року

№ 196/10-12; зобов'язав управління ПФУ повторно розглянути питання про призначення пільгової пенсії ОСОБА_10 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ з 11 серпня 2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 жовтня 2014 року зазначені судові рішення залишив без змін, при цьому суд виходив із того, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому неналежне та несвоєчасне проведення атестації не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України управління ПФУ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ та пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі Порядок проведення атестації; постанова № 442 відповідно), просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня

2014 року та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 серпня 2014 року (№ К/800/44849/13), у якій суд касаційної інстанції дійшов висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував одні і ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах, при цьому у справі, що розглядається, неправильно.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року та 17 березня 2015 року

№№ 21-183а13, 21-519а14, 21-585а14 відповідно).

Таким чином, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, не відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, а тому ухвала Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий касаційний розгляд.

Керуючись підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIIІ «Про забезпечення права на справедливий суд», статтями 241243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді:О.Ф. ВолковМ.І. Гриців О.А. КороткихВ.Л. Маринченко П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький